Світ майбутнього буде світом технологій, і відповідно до цього потрібно адаптувати зміст освіти

О. Покорська: навчити навчатися: інновації в освіті

Автор: Оксана Покорська, заступник директора Технологічного ліцею «Ліко» з розвитку та інновацій.

Швидкоплинність подій та непередбаченість змін у світі — саме до цього потрібно готувати сьогоднішніх школярів. Але як? Із цим викликом стикається система освіти скрізь: і в розвинутих країнах, і в тих, що розвиваються, у тому числі й в Україні. Щоб вирішити це завдання, традиційну шкільну освіту треба дуже серйозно міняти.

Світ майбутнього, безперечно, буде світом технологій, і відповідно до цього потрібно адаптувати зміст освіти. Вчені говорять уже не про обсяг знань чи засвоєної інформації, що визначало успішність освіти у ХХ сторіччі, а про здатність розуміти себе, визначати цінність власної особистості для навколишнього світу, здобувати знання та використовувати їх. Фактично йдеться про швидкість засвоєння та адаптації знань і навичок у сучасному світі стрімких змін.

Як же цього досягнути? Науковці Бостонського університету запропонували модель так званої «чотирьохвимірної освіти». Згідно з нею, школа має прищепити дитині так звані навички 4С: критичне мислення (Critical Thinking), комунікаційні навички (Communication), навички взаємодії (Collaboration) та креативність (Creativity).

Також експерти кажуть про те, що треба бути готовими навчатися протягом усього життя. Це у ХХ столітті освіта була «однопіковою» — ми закінчили школу, здобули вищу освіту, і вважалось, що цих знань вистачить до споконвіку. Але сьогодні є розуміння того, що освіта має бути як мінімум «трьохпіковою». Є перша вища освіта, яку здобувають після школи, потім — друга вища, яку здобувають вже більш свідомо після 30 років. І, зрештою, у найбільш розвинених країнах ми спостерігаємо серед людей після 50 років інтерес до третьої вищої освіти. Новітні дослідження свідчать, що в сучасному світі протягом свого життя людина має бути готовою змінити більше восьми спеціальностей. І все це вона повинна робити легко, з оптимізмом, не впадаючи у відчай, не вбачаючи в таких змінах нічого драматичного.

Річ у тім, що яку б кількість інформації ми не надавали нашим учням, світ настільки стрімко змінюється, що вона буде морально застарівати ще до того, як дитина закінчить школу. Тож потрібно повністю змінити підхід. Сучасні діти переважно вже самі знають, де знаходити інформацію. Питання в тому, чи вони можуть її критично опрацьовувати, осмислювати та відрізняти істину від фейку — саме цим навичкам має навчити школа.

Тільки вміння змінюватись, позитивно ставитися до навколишніх змін як до можливостей розвитку зробить людину успішною. А навчитися цьому можна, лише коли дитина стає активним учасником процесу навчання, коли вчитель змінює свою роль і перестає бути лектором, звичним переказувачем наукових джерел та досліджень. Від фронтальних опитувань і авторитаризму вчитель має перейти до ролі модератора процесу навчання. Є дуже влучна метафора: вчитель  має стати мостом, по якому діти пройдуть до своєї мрії.

Педагог повинен давати можливість дітям працювати в групах, створювати власні проекти, досліджувати, й тоді дитина пізнає себе найкращим чином і розкриває свій потенціал. Діти мають самі активно ставити запитання, шукати відповіді на них і за допомогою дорослого самостійно знаходити істину, відкривати та винаходити для себе й світу щось нове.

Зміниться й роль шкільного щоденника — він стає свого роду органайзером, у якому закладено як здатність дитини планувати свою діяльність, можливість оцінювати її, так і визначати власний настрій, емоції, успіхи. Щоденник тепер стає більш схожим на коуч-книгу.

Ігровий підхід, проектна діяльність, технології проблемного навчання та критичного мислення — ось найбільш актуальні тренди сучасного навчального процесу. По суті, нам потрібно створити таку шкільну систему, навчаючись за якою, дитина буде радіти від того, що вона здобуває знання, бажати використовувати і змінювати світ на краще. Впевнена, що незабаром весь світ перейде на такий підхід до навчання.

Джерело