19.1. Мова гіпертекстової розмітки
В 1989 році Тім Бернерс-Лі запропонував упровадити гіпертекстову систему документів. Наприкінці 1991 року він опублікував у Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML — «HTML теги». Він же створив і першу програму для перегляду гіпертекстових документів — браузер. Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML.
Наразі більшість веб-документів створюють за допомогою мови розмітки гіпертексту HTML (англійською Hyper Text Markup Language — мова розмітки гіпертексту). Призначення HTML — описати зовнішній вигляд документа за умови, що розміри екрану і масштаб подання тексту можуть змінюватися у процесі перегляду.
Розширення (тип) гіпертекстового документа, написаного мовою HTML, — htm або html.
19.2. Гіпертекстовий документ та його елементи
Гіпертекст - це текст, у який вбудовані спеціальні коди, що задають форматування тексту, наявність у ньому ілюстрацій, мультимедійних вставок та гіперпосилань.
Ці коди визначені у мові програмування HTML - мова гіпертекстової розмітки.
Веб-сторінка - це документ у форматі HTML. Процес вставляння в текст кодів HTML називають розміткою.
HTML-файл — це програма подання тексту, написана мовою HTML, яку опрацьовує браузер і подає результат у своєму програмному вікні.
Дескрипторами називають ті теги, які вказують на спосіб відтворення інформації програмою-браузером.
Теги — вказівки HTML — записують у «кутових» дужках, утворених символами «<» і «>» — «менше» й «більше».
Контейнери — це парні теги. Контейнери позначають початок і кінець області дії відповідної вказівки. Між цими тегами може міститися текст та інші теги. Тег, що закриває область дії, порівняно з тим, що відкриває, має додаткову косу риску одразу після «кутової» дужки.
Oпис властивостей контейнера записують у першому дескрипторі контейнера через пропуск після назви контейнера або з нового рядка. Нечислові значення параметрів прийнято записувати у лапках.
Для створення HTML-файлу можна використати найпримітивніший текстовий редактор. Наприклад, Блокнот (NotePad) для ОС Windows. Інколи, у середовищі цих редакторів здійснено виділення кольором дескрипторів. Наприклад, у середовищі Kate для ОС Linux Mint KDE. Хоча привабливішим видається використання спеціалізованих редакторів з поданням сторінки різними способами. Наприклад, редактора Kompozer чи Sublime Text.
19.3. Текстові елементи веб-сторінки, теги та їх атрибути
Структура HTML-документа (згідно зі стандартом HTML 4.01).
Оголошення типу документа (англійською Document type declaration, Doctype, DTD) — на початку документа тегом <!DOCTYPE>.
Заголовок документа, розташований у межах контейнера <head>, — містить опис загальних технічних відомостей або додаткову інформацію про документ, яку не відтворюють безпосередньо у браузері.
Тіло документа, розташоване у межах контейнера <body> або <frameset>, — містить основну інформацію про опис документа.
Структура HTML-документа
<!doctype html>
<html>
<head>
<title>Заголовок документа</title>
</head>
<body> Змістовна частина документа </body>
</html>
Тег html вказує браузеру, що він опрацьовує HTML-код. Все, що розташовано між парними тегами <html> і </html> є HTML-документом.
Атрибутом version можна задати версію HTML: <html version="4.01"> ;
Атрибутом lang можна задати основну мову документа, скажімо українську: <html lang="uk-ua"> .
Назва документа — текст між тегами <title> і </title>.
До тексту назви не застосовують форматування. Назва має бути короткою, інформативною і адекватно відображати зміст документа.
У заголовку документа можуть міститися деякі важливі дані, які використовуються браузерами, але в більшості випадків не відображаються, — метадані. Для цього використовується елемент meta, який задають одинарним тегом <meta> з такими атрибутами:
name — назва змінної;
content — значення змінної;
charset — кодування документа, наприклад utf-8;
lang — код мови, що визначає мову значень змінної;
http-equiv — вказує назву додаткового параметра.
Атрибут lang потрібно використовувати для створення списку ключових слів певною мовою, на які відгукнеться пошукова система при запиті. Наприклад, англійською:
<meta name="keywords" lang="en" content="html,web-design,hypertext,site,…">
Значення атрибута http-equiv та опис дії атрибута content (після тире):
Expires — задає дату і час оновлення документа;
Content-Language — аналог атрибуту lang тега html;
Content-Type — вказує тип документа та кодування символів;
Refresh — задає інтервал у секундах між оновленнями вмісту документа.
Приклади опису властивостей тега body:
bgcolor="white" — задати білий колір тла;
text="black" — задати чорний колір тексту;
background="picture.jpg" — задати зображення для тла;
bgproperties="fixed" — зображення тла не прокручувати;
style="text-align:justify;" — вирівнювати текст за шириною.
Крім цих атрибутів тега body використовують і такі:
link — колір невідвіданих гіперпосилань;
vlink — колір відвіданих гіперпосилань;
alink — колір гіперпосилань, обраних користувачем;
contenteditable — дозвіл (значення true) або заборона (значення false для елемента body або inherit для усіх інших елементів) користувачу редагувати HTML-документ у браузері.
Для введення в HTML-документ зарезервованих символів мови HTML (наприклад, > або &) або символів, які неможливо ввести з клавіатури, передбачено механізм посилань на символи.
Для найпоширеніших символів у мові HTML передбачено назви. У цій таблиці вказано деякі посилання і вигляд відповідного символу.
Теги форматування символів (дескриптори стилів) завжди є парними:
<b>…</b> — жирне написання;
<i>…</i> — курсив;
<u>…</u> — підкреслення;
<strike>…</strike> — перекреслення;
<tt>…</tt> — стала ширина літер;
<sub>…</sub> — нижній індекс;
<sup>…</sup> — верхній індекс;
<big>…</big> — збільшити шрифт;
<small>…</small> — зменшити шрифт;
<em>…</em> — логічний наголос
<cite>…</cite> — цитування
<code>…</code> — текст коду
<samp>…</samp> — результат виконання програми
<strong>…</strong> — виділення
<dfn>…</dfn> — текст означення (залежно від браузера);
<var>…</var> — назва змінної або параметра
<kbd>…</kbd> — назва клавіші
<xmp>…</xmp> —текст-зразок
У поданому вище переліку перші 7 контейнерів (до порожнього рядка) називають фізичними, а наступні — логічними.
Форматування тексту мовою HTML виконують з використанням спеціальних тегів:
<h1>…</h1>, <h2>…</h2>, <h3>…</h3>, <h4>…</h4>, <h5>…</h5>, <h6>…</h6> — відображення заголовків відповідно 1, 2, 3, 4, 5 і 6 рівнів — перелічено у порядку зменшення розміру шрифту.
<p>…</p> — створення нового абзацу без відступу у першому рядку, між абзацами буде порожній рядок;
<pre>…</pre> — відображення тексту у повній відповідності до форматування, здійсненого за допомогою текстового редактора (пропуски, невідтворювані символи кінця рядка);
<nobr>…</nobr> — заборона перенесення слів, яку можна подавити тегом <wbr>;
<center>…</center> — центрування;
<br> — обривання рядка без пропуску рядка;
<hr> — проведення горизонтальної лінії.
Перші два види тегів (з перелічених вище) мають атрибут align з такими можливими значеннями:
center — центрування;
justify — вирівнювання за шириною;
left — вирівнювання за лівим краєм;
right — вирівнювання за правим краєм
і атрибут title — текст підказки.
Крім цього тег <p>…</p> має атрибут tabindex, який задає порядковий номер абзацу при переміщенні HTML-документом у вікні браузера за допомогою клавіші Tab.
Колір тексту можна задати його назвою англійською мовою:
aqua — бірюзовий;
black — чорний;
blue — світло-синій;
fuchsia — бузковий;
gray — сірий;
green — зелений;
lime — салатовий;
maroon — бордовий;
navy — синій;
olive — оливковий;
purple — фіолетовий;
red — червоний;
silver — сріблястий;
teal — сіро-зелений;
white — білий;
yellow — жовтий.
Колір можна задати кодами кольорової моделі RGB, як це роблять при роботі з графічним редактором. Наприклад, #ff7800.
Контактну інформацію записують у контейнері <address>…</address>.
Коментар записують у контейнері <comment>…</comment> або використовують тег <!--текст-->. Текст всередині цих тегів на екран браузера не буде показано.
19.4. Гіперпосилання
Гіперпосилання - це один з найголовніших компонентів html-документів. Саме завдяки цим звичайним посиланням, Інтернет такий простий у використанні. Розглянемо найпростіші варіанти вставки гіперпосилань: посилання можуть бути як на сайті, так і на сторінці, як на свій сайт, так і на зовнішній, тому коди потрібно розрізняти між собою.
Такий код буде працювати тільки на Вашому сайті, для зовнішніх посилань, він не підійде.
1. Для створення посилання на сайт, нам потрібно використовувати код:
<a href = “***”> ***** </a>
Де, замість *** – посилання на сайт у форматі «http: // ….», а замість ***** – текст, під який поміщається гіперпосилання.
Приклад: <a href = “https://jak-zrobiti-samomu.com.ua/”>Журнал Як зробити все </a>
2. Щоб створити гіперпосилання на сторінку, використовуємо такий же код, тільки тепер вказуємо повністю шлях до сторінки, на прикладі це виглядатиме так:
<a href =”https://jak-zrobiti-samomu.com.ua/yak-zrobiti-perekaz-webmoney/”>Як зробити переказ Вебмані? </a>
3. Як створити гіперпосилання в html на зовнішній сайт?
Для зовнішніх посилань, код слід трохи змінити. Щоб зробити посилання на інший сайт, використовуємо код: <a href = “***”> ***** </ a>
Де, замість *** – посилання на зовнішній сайт у форматі «http: // ….», а замість ***** – текст, під який поміщається гіперпосилання. Приклад: <a href = ” https://vk.com/kaksdelatvse”> Головна сторінка групи </a>
Немає коментарів:
Дописати коментар
Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.